№ 3(5) Травень/Червень 2008


Анатолій Кокуш. Король фільмотехніки

Іду територією студії ім. Довженка. Прямо по курсу – вказівник із написом «Фільмотехнік», а за рогом – чотирьохповерхова будівля з червоної цегли часів Радянського Союзу, в якій «Фільмотехніку» належить один, останній, поверх. Мимоволі замислюєшся, якою має бути людина, що за несприятливих умов та не в кращі часи зуміла досягти найвищих вершин для себе та своєї країни: отримати найпочеснішу нагороду у своїй сфері – «Технічний Оскар» Американської кіноакадемії.
З нашим героєм – Анатолієм Кокушем – зіткнулася у вестибюлі. Поки піднімалися разом у ліфті і заходили до кабінету, відзначила його неймовірну енергетику – впевненості, чесності, благородства. Очевидно, не тільки іноваційні технології українського конструктора захопили світову кіноіндустрію, але і беззаперечна впевненість у його порядності – така людина ніколи не зрадить і завжди відповідатиме за свої слова. Певно, ці якості й спричинили його успіх. Його перемогу.


Ідрис Казимі. Український космополіт

Він народився в Афганістані, дитинство минуло в Еміратах, навчався в Індії, жив у Канаді, Німеччині, Іспанії… Кардіолог та терапевт за освітою, він має здібності зцілювати людей. Нам у це вірити необов’язково – достатньо того, що свідками цьому є люди з різних куточків Землі, яким він допоміг. Людина світу та лікар Ідрис Казимі сьогодні отримав українське громадянство та заснував туристичну фірму.


Галицьке золото

У 1853 році майстер-бляхар Адам Братковський виготовив першу в світі нафтову лампу. При такому освітленні доктор Заорський вперше виконав хірургічну операцію у львівському крайовому шпиталі. У той же час львівський аптекар Йоган Зег отримав привілей від австрійського цісарського бюро на запропонований ним спосіб очищення нафтових дистилятів. Саме цим подіям і судилося започаткувати світову нафтову промисловість і зробити Галичину третім місцем у світі з нафтовидобутку після Росії та США.


Поет, мрійник і бізнесмен

В одній казковій країні жив поет і мрійник. Якось вирішив він створити чудову книжку для малечі – таку, що дає найперші враження дитині про світ літер – абетку. Його мрія здійснилася, і тисячі малят побачили яскраву книжку, першу сторінку якої прикрасила буква А та світлий ангел. Так могла б починатися казка про «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ», якщо уявити собі історію створення видавництва в улюбленому літературному жанрі його читачів.


Вище хмар

Екстремальне катання на велосипеді зародилося у кінці 70-х – на початку 80-х років у США. Серед стилів велосипедного екстриму – freeride, trial, street тощо. Найважчий з них – велотріал, де без регулярних та довгих тренувань неможливо досягти навіть незначних успіхів.


Людина і кінь. Вища школа любові

Лемюель Гуллівер, головний герой знаменитого роману англо-ірландського письменника Джонатана Свіфта, під час своїх дивовижних подорожей потрапляє до надзвичайної країни. У ній живе дуже цікавий народ – гуїгнгнми. Вони є втіленням усіх чеснот і найкращих якостей – вони шляхетні, справедливі, щедрі, щирі та співчутливі. У їхньому суспільстві немає насильства й свавілля. Гуїгнгнми у Свіфта є нічим іншим як… кіньми.


Роман у листах з Баден-Баденом

Гай Юлій Цезар потрапив до цієї місцини під час галльської війни. Вступивши зі своїм військом на територію сучасної Європи, він просто закохався в тутешні землі. Угорський композитор Ференц Ліст в ХІХ ст. розважав тут місцеву публіку своїми блискучими виступами і випробовував на собі цілющі властивості курорту. І саме цю оздоровницю обрав мій давній друг, відомий художник із Києва та завзятий мандрівник (назвемо його Н.).


Херес в історіях

Грецький археолог та географ Страбон у своїй книзі «Географія» згадує про те, що фінікійці завезли виноградну лозу до Іспанії  у 1100 р. до н. е. Як доказ цього факту сучасні археологи на околицях містечка Херес знайшли прес для вина, датований 8 ст. до н. е. Виходить, що фінікійці вже тоді вміли вичавлювати виноградний сік, а, значить, і робити вино.


Дмитро Влох та Ольга Урумова: «Танцювальна пара — це союз, складніший за подружжя»

Разом Дмитро Влох та Ольга Урумова – відома українська бальна пара. Вони так чудово доповнюють одне одного! І це їм дозволяє з успіхом танцювати обидві бальні програми – і європейську, і латиноамериканську.


Анна Косаревська.
Між давниною та сучасністю

На полотнах молодої української художниці Анни Косаревської традиційні для українського народного малярства бачення химерно переплітаються з образами в стилі Модильяні та Матисса, творячи окремішню ні на що не схожу дійсність.


Архітектори майбутнього

Світ змінюється з кожним роком. Нові технології та соціальні зміни трансформують вигляд сучасного бізнесу швидше, ніж ми встигаємо це помічати. Дуже важко зробити прогноз, які метаморфози очікують на бізнес у майбутньому, але можна і варто про це поміркувати. Те, що сьогодні виглядає дивом, завтра може стати реальністю.



1-2


Слово редактора

 

Погляд у минуле: маленький хлопчик та дівчинка читають «Абетку», свою першу книжку, гортаючи пухкенькими пальчиками паперові сторінки з яскравими зображеннями добрих звіряток та прекрасних квітів…

 

Пам’ятаєте Рудіка – оператора з фільму «Москва сльозам не вірить»? «Скоро взагалі нічого не буде: ані театрів, ані кіно, ані книг, буде тільки телебачення», – пророкував він у середині XX століття, орудуючи першою, важкою і величезною чорно-білою телекамерою, обплутаною довгими шлангами-кабелями.

 

«Через 10 років телебачення буде чимось, про що люди згадуватимуть: як же це було незручно, його не можна було брати з собою, куди заманеться», – прогнозує сьогодні Білл Гейтс, вважаючи, що і телебачення, і ту ж книгу незабаром замінить мобільний кишеньковий комп’ютер, приєднаний до Інтернету.

 

На щастя, прогноз Родіона Рачкова не здійснився. Театр, книга та кіно вистояли та перейшли в XXI століття, хоча й здригнулися від наступу телебачення. Є надія, що і Білл Гейтс перебільшує у своїх очікуваннях. І книга переживе новий натиск модерних технологій, а разом із нею залишиться і «старе добре» телебачення, що збирає вечорами біля екрану малі й великі родини по всьому світу…

 

Погляд у майбутнє: маленький хлопчик та дівчинка так само, як колись їхні батьки, читають «Абетку», свою першу книжку, гортаючи пухкенькими пальчиками паперові сторінки з яскравими зображеннями добрих звіряток та прекрасних квітів…

 

Оксана Підсуха (Чижевська),
Головний редактор

Анонс номера