Олена Дуніна.
Перша серед… автомобілістів

Олена Дуніна – живий приклад того, що з гендерною рівністю у нас в країні все гаразд. Адже вона не тільки знається на автомобілях, мотоциклах та стрибках із парашутом, а й керує автомобільною компанією. Можна сказати, Олену допущено в «святая святих» чоловічого світу і визнано в ньому «своїм хлопцем».

 

Якщо Ви думаєте, що при цьому Генеральний директор «Авто Інтерншнл» Олена Дуніна схожа на «залізну леді», Ви помиляєтесь. Вона скоріше справляє враження впевненої  відмінниці, яку хлопці поважають, в яку таємно закохуються і трішки… бояться.


Вишиванка в стилі business-casual

Уявіть, що предметом статусу у бізнес-колах буде не золотий Rolex чи автомобіль Bentley, а наявність у гардеробі дорогого та вишуканого українського національного вбрання. На ділові зустрічі чоловіки вдягатимуть не костюми від Brioni, а козацькі шаровари з тканим поясом, жупан, сорочку та гетьманську шапку. Не вірите? А засновник майстерні «Шляхетний одяг» з пошиття українського національного одягу Максим Мостовий переконує у зворотньому.


Німецький акцент Київського Шампанського

Долю цього підприємства можна без зайвого пафосу назвати напружено драматичною. Воно пережило війни й революції, пожежі й повені, кризи та зростання економіки країни. Тут протягом 150 років варили пиво, консервували м’ясо та овочі, готували варення. Але про своє справжнє призначення Київський завод шампанських вин дізнався тільки у 1950 році, через 90 років після того, як Вільгельм Рихерт побудував на київській Куренівці пивоварний завод.


Казкові історії Анни Беркоз

Роботи Анни Беркоз потрапили на очі випадково і відразу ж заінтригували: переглядаючи галерею світлин фотохудожниці, на думку спадають такі полотна, як «Молочниця» Вермеєра, «Саксія» Рембрандта ван Рейна, «Портрет молодого чоловіка» Франса Халса… «Мені завжди подобався жанровий голландський живопис, а також картини художників‑прерафаелітів. Тому і виникло бажання відтворити їх у фотографії», – пояснює Анна.


Геній графа Бобринського

Він ініціював прокладення залізничної колії, що поєднала Петербург із Царським Cелом. Після цієї першої ластівки прокладання залізничних шляхів розпочалося вже всією імперією. Він першим заснував цукрове виробництво, завдяки чому країна припинила ввозити цукор з-за кордону, і цей продукт став звичним явищем у кожній родині, а не розкішшю лише для царського столу.


Вячеслав Морской.
Я створюю особисте середовище людини

Відомий архітектор-модерніст Вячеслав Морской певним чином випередив свій час, адже все своє творче життя він будує, за його власними словами, не будинки, а особисте середовище людини, сповнене духом тієї родини, яка в ньому житиме та виховуватиме дітей. З паном Вячеславом – наше інтерв’ю.


Північний полюс. Щоденник туриста

Правду кажуть, людині завжди чогось бракує… І треба ж, оце вчора, як на те, впала мені в очі просто на вулиці снігова пустеля – натягнула на себе крижаний килим, холодна твердиня зими. Дарма, що люди на її фоні рекламували якісь американські куртки… Глянув на ті білі, сповнені безмовної величі сніги у вітрині і спитав себе: чому б його не податися на Північ? І справді, що за кайф їхати у спеку: Таїланд, Мальдіви, Канари – не робить різниці.


Едуард Бельський.
Коли праця приносить задоволення

Творчість цього митця така ж таємнича й різнопланова, часом незбагненна, а часом невловима, як і сам художник. Відданий сім’янин, люблячий чоловік і батько, невиправний романтик та затятий трудоголік, а разом із усім тим – блискучий живописець і чудовий графік – все це Едуард Бельський.


Одного разу в Будда-барі...

Я сиджу за столиком київського Будда-бару і сама в це не вірю. За три кроки від мого дому відкрився ресторан, з яким пов’язана дуже важлива зустріч у моєму житті. Романтична, як легко здогадатись…


Андрій Бігдан

Героєм рубрики цього номеру став керівник управління інформаційної безпеки «Альфа-банку» Андрій Бігдан, який вважає, що для отримування повного задоволення від роботи вона повинна стати у всіх відношеннях «твоєю» – від сфери інтересу до форми власності й атмосфери у офісі. Успішний топ-менеджер відомого банку невдовзі планує започаткувати власну справу, яка зможе поєднати юнацьке хобі та професійні здобутки.


Перші гроші

Часто представники бізнесу замовчують факти своєї біографії, пов’язані з тим, як вони заробили перші гроші. Недарма останнім часом набула поширення відома приказка: «Не питайте, як я заробив перший мільйон, зате за кожний наступний долар я готовий звітувати».

Разом із тим історії про перші гроші найчастіше абсолютно невинні і дитячі. Ми запитали в успішних людей про їхній перший досвід заробляння грошей. Найсміливіші – відповіли.



redaktor2


Слово редактора

 

На сторінках цього номера журналу Ви не знайдете жодного рядка про фінансову кризу. Про дракона – ні слова! Давайте хоч на годинку зробимо виг­ляд, що його нема. Можливо, тоді дракону набридне жбурляти в нас свої стріли: він побачить, що його, спопеляючого, ніхто не боїться і не роздмухує його жар своїм страхом і панічними настроями. Тоді, напевно, він зникне так само зненацька, як і з'явився.
Давайте краще поговоримо про те, що життя навіть за умов кризи (ой, вибачте!) дає шанс тим, хто прагне чогось досягти і не боїться змін у своєму житті. Головна герої­ня цього номера – тендітна жінка, що на початку 90-х років у свої 20 «з копійками» стала одним із керівників західної автомобільної компанії, а через кілька років очолила цей суто чоловічий бізнес. Вона не злякалася стати керманичем у непередбачуваний і повний ризиків час й «вирулила», побудувавши міцну компанію з бездоганною репутацією.

 

Давайте згадаємо й те, як ми заробляли колись свої перші гроші. Як збирали колорадських жуків на картоплі, в бабусиному городі, по копійці за штуку. Чи здавали макулатуру – старі пожовклі газети з пафосними радянськими рядками на перших шпальтах. Ми зв'язували ті газетні купи шнурками від дитячих ботів і подумки підраховували прибуток: «на 10 карбованців можна купити 35 порцій морозива «Каштан» за 28 копійок або 333 склянки газованої води з солодким сиропом за 3 копійки!».

 

Все відносно. І все змінюється. Наші перші ВЕЛИКІ гроші пригадуємо тепер із посмішкою. Будемо колись згадувати з посмішкою і сьогоднішній день, ставши дорослішими і сильнішими…

 

Оксана Підсуха (Чижевська),
Головний редактор