Санчата на експорт
Сергій Солодовник, працюючи майстром з ремонту та пошиття взуття в далеких 80-х, мабуть, навіть і уявити не міг, що за кілька десятків років у нього буде власний бізнес, і зовсім не взуттєвий, а з виробництва та продажу санок. «До того я налагодив торгівлю речами виробничого призначення – станками, металоріжучими інструментами та іншими промисловими товарами. Оскільки в кінці 90-х розрахунки між суб’єктами підприємництва були часто бартерні, з нами на одному з дніпропетровських заводів розрахувалися металевими меблями (столи, стільці, вішалки тощо), яких було кілька фур. І ми почали це все продавати. А коли в нас з’явилося чимало замовників, подумали – чому б не виробляти такі меблі самим, адже необхідні станки ми мали. На одному зі світловодських заводів орендували приміщення, найняли спеціалістів і почали виробляти металевімеблі», – захоплено розповідає передісторію створення компанії «Фіджо» пан Сергій.
Та орендувати довелося лише рік: у підприємства
заводу з’явився новий власник, який вирішив змінити умови – запропонував підвищити ставку оренди або ж стати з ним спільниками в бізнесі на умовах, що 50% належатиме йому. Партнери, не довго думаючи, вирішили купити власну ділянку під забудову свого заводу. «По життю я оптиміст і завжди вірю в удачу та краще майбутнє. Тому весь час приймаю рішення дуже швидко, нальоту, а от змінювати їх можу значно довше. Гадаю, це допомагає бути успішним на відміну від тих, хто приймає їх дуже довго, а змінює миттєво», – зазначає пан Солодовник. Будівництво заводу профінансували власним коштом на суму близько 100 тис. дол. Їхнім джерелом надходжень став інший дуже прибутковий на той час бізнес – торгівля нержавіючим металопрокатом. «Ми диверсифікували свій бізнес, і це нам тоді дуже допомогло. Адже одне із життєвих правил, яких ми дотримуємось у своєму розвиткові – розкладати яйця по окремих кошиках, тобто якщо одне з них захолоне, інше буде теплим. Тому з моїм партнером маємо декілька підприємств. Компанія з продажу нержавіючого прокату переросла в завод «Соло-Плюс», який виготовляє ємнісне устаткування, резервуари та ємності із нержавіючого металу та біметаллу. У результаті й кредитних грошей ніколи не беремо, бо маємо стабільні обігові кошти», – розповідає Сергій.
Завод із виробництва меблів побудували за чотири місяці на території напівзруйнованого підприємства. За 11 років його тепер не впізнати – з’явилися нові цехи, фарбувальні лінії, склади тощо. За зізнанням Сергія, тоді для них з партнером це була авантюра, яка повністю себе виправдала. Нині на «Фіджо» працює 70 людей. Підприємство має близько 350 постійних оптовиків, а продукція розповсюджується в усіх областях України. Щоправда, її асортимент значно розширився: виробляють велосипедні причепи, столи, стільці, вішалки, шведські стінки, спортивні тренажери тощо. Саме сезонність попиту підштовхнула до того, що тепер компанія виробляє та продає зимові санчата різного модельного ряду. На сьогодні їх виробляють не лише для українських замовників, а й також експортують в Росію, Білорусію, Молдову, країни Прибалтики. Проявляють інтерес до санок і підприємці з Німеччини та Чехії – нині з ними ведуться перемови. Замовляють навіть із таких екзотичних країн, як Об’єднані Арабські Емірати. У середньому за місяць розкуповують близько 15–20 тис. штук. Санки виробляють переважно для клієнтів преміум-класу, хоча віднедавна вирішили випускати продукцію і для менш заможних споживачів, але без відчутної втрати якості. Їхня ціна – від 200 до 750 грн за одиницю.
З кожним роком заводські потужності зростають удвічі. От і наступного року Сергій із партнером планують і надалі збільшувати виробничі площі, автоматизувати, будувати нові склади і так далі. Адже ціль висока – збільшити випуск санок для розширення експорту в країни СНД та Європи. І в той же час зробити бренд «Фіджо» дорогим і відомим у всьому світі. Асортимент продукції дедалі розширюватиметься – уже на наступний рік випускатимуть велосипеди та товари для дітей.
Щоб перетворювати плани в реальність, довелося пройти нелегкий шлях. За словами Сергія, до цього потрібно було дорости, бо без особистісного розвитку нічого не вийшло б. Це сьогодні власники компанії можуть дозволити собі більше приділяти уваги особистому життю, тоді як на початку діяльності доводилося йти на жертви та майже весь час віддавати компанії. «Але труднощі нас не зупиняли, радше навпаки – підштовхували. А наявні ентузіазм і бажання допомагали прискорити наші справи. Звичайно, не всім удається постійно підтримувати такий настрій. У нас це виходило легко, тому, коли оглядаюсь і згадую минуле, відкидаю все погане й помічаю тільки успіхи.|
Так впевненість у власних силах та віра в успіх міцнішають», – впевнений господар бізнесу.
Надихає Сергія і його сім’я – 15-річний син та кохана дружина: «Міцна родина – запорука успішного бізнесу. До того ж, син бере приклад із батька, тому я ніколи не хотів би, щоб він мене бачив розгубленим, сумовитим. Я бажаю, щоб мій син ріс достойною заміною мені, і з часом долучатиму його до нашого бізнесу – виховуватиму дух підприємця».
Віталій Шокал
Віталій Шокал