Встигнути згадати


Завдяки маркетологам фарміндустрії в наш ужиток почали «просочуватися» препарати, що стимулюють мозкову активність. Чи справді ці таблетки здатні «зарядити» мозок і чи варто їх застосовувати?

 

 

Запаморочення від успіхів


«Кілька років тому раптом відчув, що стає дедалі важче зосереди­тися на повсякденних справах, цифри фінансових звітів не тримаються в голові, іноді не міг пригадати, куди подів важливі документи…» Знайома ситуація? Усе це причини, що спонукали 43‑річного Михайла, співвласника однієї зі столичних туристичних компаній, випробувати на собі препарати, котрі стимулюють мозкову діяльність. «Відтоді періодично, зазвичай раз на рік, п’ю Мемоплант. Ефект помітний із другого тижня. Самопочуття поліпшується, мисленнєвий процес полегшується, стаю не таким дратівливим. Жодних побічних ефектів не помітив», – говорить бізнесмен. «Я регулярно приймаю пірацетам і вважаю, що ноотропи варто вживати всім людям після 40 років, у яких спостерігається погіршення пам’яті, – говорить 42‑річна Ольга Андрєєва, київський лікар-невропатолог. – Щодо ефективності ноотропів у медичному світі точиться багаторічна дискусія, зокрема, у США пірацетам виключено зі списку лікарських препаратів. Однак клінічний досвід показує, що ефект від нього все‑таки є».

 

Із чим їх їдять?


Спеціальні засоби для поліпшення пізнавальних функцій мозку – ноотропи (від грецьких слів «ноос» – розум, мислення, «тропос» – прагнення) відкрито відносно недавно, на початку 60‑х років. За визначенням Усесвітньої організації охорони здоров’я, ноотропні препарати – це засоби, що активізують пам’ять, розумову діяльність і здатність до навчання. Першим препаратом із цієї групи став пірацетам, він же ноотропіл (гамма-аміномасляна кислота). 1963 р. його випадково синтезували фахівці бельгійської фармацевтичної фірми UCB, експериментуючи із засобами проти захитування. Згодом виявилося, що пірацетам не тільки знімає запаморочення, але й поліпшує мозковий кровообіг, а також стимулює обмін речовин у нервових клітинах, покращує засвоєння ними кисню і поживних речовин, захищає нервову систему від дії токсинів, нестачі кисню і стресу. Результат – поліпшення багатьох функцій мозку, у тому числі пам’яті та уваги. «Дані проведених у 70‑х роках досліджень засвідчили, що пірацетам покращував здатність студентів до запам’ятовування матеріалу напередодні іспитів – в основному, звичайно, це стосується оперативної, тобто короткочасної пам’яті, але й довготривалої теж, – розповідає Наталя Бачинська, доктор медичних наук, завідувач відділу вікової фізіології та патології нервової системи Інституту геронтолііі АМН України. – Пірацетам малотоксичний, побічні ефекти у вигляді підвищеної дратівливості або безсоння виникають рідко». Крім пірацетаму та його похідних, до ноотропів належить багато інших препаратів різного хімічного складу. Найбільш популярними і широко застосовуваними є різні похідні амінооцтової, нікотинової та аміномасляної кислот: гамалон, пантогам, цинаризин, церебролізин, актовегін. Усі ці препарати різною мірою стимулюють метаболізм нервових тканин, мозковий кровообіг. Скажімо, церебролізин – єдиний препарат, що безпосередньо перешкоджає руйнуванню нервових клітин. Інші мають заспокійливу або антидепресантну дію. Втім, їхню чудодійну силу відчувають далеко не всі. «Одного разу я пропив курс Фезаму (комбінація пірацетаму й цинаризину – прим. ред.) – так, більше з цікавості, – каже 30‑річний Віталій Сандига, власник столичного рек­ламного агентства. – Сподівався, що праце­здатність підвищиться. Жодних змін не помітив. Не знаю, може, мені ще зарано було його пити». А ось у 52‑річного бізнес-консультанта Ольги Іващенко інший досвід: «Я застосовувала протягом року Фезам і була дуже задоволена. По-перше, головний біль зник. По-друге, я була спокійна навіть у тих ситуаціях, коли зазвичай дуже дратуюся. По-третє, помітила, що легше концентруюся на поставленому завданні і краще запам’ятовую деталі. Єдине «але»: з першого ж прийому і весь перший тиждень Фезам викликає жахливу сонливість, вставати з ліжка сенсу немає – однаково за 2 години туди повернешся. Але потім це минає». Ясна річ, призначати такі препарати повинен лікар. Якщо ж на візит до лікаря зовсім немає часу, можна спробувати ноотропи на основі екстракту листя гінкго-білоба – Мемоплант або Танакан. «Ці препарати мають широкий спектр дії: покращують енергетичний обмін та дихальну активність нервових клітин, нормалізують мозковий кровообіг і справляють антиоксидантний ефект, – зазначає Наталя Бачинська. – При цьому вони добре переносяться й мають високий ступінь безпеки». До речі, ці рослинні препарати мають ще одну перевагу: приймаючи їх, необов’язково повністю відмовлятися від алкоголю. Крім гінкго-білоба, мозку допоможуть екстракт лимонника та вітаміни: Е, В6 і В12, фолієва кислота. Вони стимулюють метаболізм у нервових клітинах і також чинять ноотропну дію.

 

Біг проти склерозу


Із чим пов’язані забудькуватість та неуважність? Пам’ять, увага, уява, мислення, здатність до навчання, інші пізнавальні здібності, які дозволяють людині домогтися успіху, залежать, звичайно, від генів, віку, а ще від того, як ви ставитеся до свого організму загалом. Від того, чи достатньо відпочинку, кисню і поживних речовин отримує мозок. «Результати наукових досліджень підтверджують, що адекватні фізичні навантаження: біг, теніс, плавання, велоспорт, ходьба, футбол чи будь-які інші види спорту, які підходять особисто вам, – помітно покращують роботу мозку (особливо якщо ви займаєтеся ними на свіжому повітрі), – каже Наталя Бачинська. – Півгодини фізкультури на день – і всі цифри згадуються набагато легше. Плюс, звичайно, нормальний сон у достатній кількості. Якщо ви лягаєте до 23 години і прокидаєтеся без будильника, це і є достатня кількість сну». Тож МОЗ рекомендує: жодної роботи вночі за комп’ютером, ніякого перегляду телешоу до ранку, за можливості уникати стресів, відпочивати і нормально харчуватися. Вважається, що для мозку найліпше підходить середземноморська дієта: морепродукти, оливкова олія, багато овочів і фруктів, червоне вино. «Я багато читаю літератури про здоровий спосіб життя і знаю, що найкращий метод зміцнити та зберегти пам’ять до сивого волосся – більше рухатися, стежити за тиском і масою тіла, кинути курити й постійно завантажувати голову: читати, розгадувати кросворди, ходити до музеїв, дізнаватися щось нове і обговорювати це з друзями, – переконаний 50‑річний дизайнер Олександр Цупко, – а всі ці таблетки – хитрощі маркетологів». І все ж, якщо ви, виявивши незначні провали в пам’яті, на кілька тижнів махнули кудись на острови, а повернувшись, почали провадити здоровий спосіб життя, але навіть за місяць не помітили жодних поліпшень, – це привід для тривоги. Проблеми з пам’яттю можуть бути симптомом деяких захворювань або їхнім наслідком. Дуже часто пам’ять погіршується на тлі депресії, яку наші люди мають звичку ігнорувати, вважаючи «дамською примхою». Причому ви її можете просто не помічати – часто депресія протікає приховано, людина не відчуває ні туги, ні пригніченості, а лише роздратування, млявість, утому і нудьгу. Тож, перш ніж приймати таблетки «для пам’яті», потрібно щонайменше відвідати хорошого лікаря, щонайбільше – пройти обстеження


Марина Шаповалова

 

 


Реклама