Business Class Magazine

Андрій Іванов.
Інвестиції в технології
та технології інвестицій

На нашому шляху до Європи перешкодою може стати гордість вітчизняної економіки – металургія. Галузь ніяк не вписується в екологічні стандарти ЄС. Власники не схильні поступатися прибутком на користь модернізації своїх підприємств.
Водночас ми спостерігаємо бурхливий розвиток металургійної промисловості Китаю та Індії: з нуля активно запускаються нові великі комбінати, зростає рівень використання новітніх технологій, якість продукції стає конкурентоспроможною. Найближчими роками азіатські країни зможуть самостійно забезпечувати себе металом, а отже, відмовляться від українського експорту. Ба більше, вони вже витісняють наших виробників на світових ринках – за рахунок більш низької ціни й високої якості.
За даними рейтингового агентства Fitch Ratings, істотна частина виробництва сталі в країні (близько 35‑40%), як і раніше, припадає на енергоємні й застарілі мартенівські печі. У Запоріжжі, серці української металургії, цей показник ще вищий. Сьогодні рівень зносу основних фондів на промислових підприємствах області становить понад 60%.
З економічного погляду модернізація комбінатів, побудованих у 30‑50‑х роках ХХ століття, як-от «Запоріжсталь», менш вигідна, ніж спорудження нових високотехнологічних заводів. Саме тому ключовим завданням для нас є реструктуризація галузі – відхід від старої сировинної структури з початковими рівнями обробки в бік більш технологічних перспективних виробництв. Цей процес суттєво гальмують обмеженість власних коштів підприємств і недостатнє банківське кредитування. До того ж затримки з відшкодуванням ПДВ на експортну продукцію сталеливарної галузі позбавляють виробників значної частки оборотного капіталу.
Очевидно, що простими вмовляннями або екологічними штрафами ситуацію не поліпшити. Потрібні законодавчі ініціативи, що стимулюють впровадження сучасних технологій. Розуміючи це, ми подали на розгляд Кабміну і народних депутатів законопроект, мета якого – звільнення від сплати мита і ПДВ на високотехнологічне обладнання та комплектувальні, що ввозяться до України. Низка вже наявних нормативних актів передбачають подібну процедуру, але вони не працюють повною мірою. У Києві з інтересом поставилися до ініціативи Запорізької обладміністрації.
Відродження української металургії прямо пов’язане зі структурними змінами в енергетичному секторі. На думку експертів Світового банку, країни Східної та Центральної Європи зіткнуться з енергетичною кризою, якщо протягом найближчих 20 років не інвестують у свою енергетичну інфраструктуру понад 3 трлн дол. Найболючішого удару вірогідна криза завдасть Україні, яка надзвичайно залежить від поставок російського газу.
Зростання собівартості виробництва електроенергії тепловими електростанціями (на тлі загальної тенденції до подорожчання сировини) веде до їхньої нерентабельності. Це реальна перспектива, наприклад, Запорізької ТЕЦ. Загалом енергетична інфраструктура країни дуже зношена й неефективна, чимало потужностей із виробництва теплової енергії потребують модернізації або заміни.
Європа чітко дала зрозуміти, що саме прогрес у реструктуризації та модернізації енергетичного комплексу відкриє Україні шлях до прямих іноземних інвестицій. Усвідомлюючи це, ми вже зараз серйозно займаємося розвитком альтернативної енергетики. Сьогодні є ряд стратегічних іноземних і вітчизняних інвесторів, які готові реалізовувати проекти зі створення парків вітряних електростанцій у кількох районах Запорізької області. Одними з перших на цей перспективний ринок вийшли компанії Euro Cape New Energy та Wind Power ДТЕК. У ці проекти передбачається інвестувати понад 1 млрд євро, запланована загальна генерувальна потужність станцій у районах області – близько 1300 МВт.
Австрійська компанія Active Solar реалізує в Запоріжжі другий великий інвестиційний проект, пов’язаний із реструктуризацією енергетичного сектора. Це реконструкція Запорізького заводу напівпровідників і створення компанії з повним циклом виробництва фотогальванічної продукції: від видобутку кварцитів до розробки сонячних модулів та будівництва сонячних парків. Аналогічні проекти успішно реалізовані в Норвегії та Німеччині. У будівництво першого пускового комплексу заводу вже вкладено понад 1,8 млрд грн., що становить половину його вартості. Завершення другої черги реконструкції дозволить забезпечити вихідною сировиною виробництво сонячних батарей загальною потужністю 250 МВт. Надалі це дасть змогу створити сонячну електростанцію потужністю 1 ГВт, що рівноцінно одному реактору Запорізької атомної електростанції.
Здійснення проектів у царині альтернативної енергетики взяв під свій особливий контроль запорізький губернатор Борис Петров. Глава області визначив залучення інвестицій в економіку регіону одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності.