Олег Науменко.
Позакласне читання

 

Щомісячне зростання продажів на 200%? Олег Науменко, співзасновник компанії PocketBook Global, переконаний, що немає нічого неможливого. Менш ніж за рік він збільшив продажі електронних книг PocketBook у 50 разів.

 

При вживанні словосполучення «вітчизняна промисловість» першими спадають на думку картини гігантських заводів у занепаді: старі будівлі, іржаві верстати, літні робітники в тілогрійках… Так, Україну важко назвати високотехнологічною державою, проте є приємні винятки. Мало хто знає, що по­пулярні останнім часом кишенькові електронні книги PocketBook розроблені українською компанією Most Publishing, яку створено на базі «Української Поліграфічної Групи». Вона стрімко завоювала ринок СНД і вже відіграє неабияку роль у світовому масштабі. Її дистриб’юторська мережа охоплює 27 країн світу. 2009 р. Most Publishing злилася з великою тайванською корпорацією Netronix Inc. Разом вони збираються виходити на IPO. Цікаво, що стрімкий зліт стався під час кризи, коли більшість компаній затягували паски та підраховували збитки.

 

Нове обличчя поліграфії

 

Пане Олегу, продажі кишенькових електронних книг PocketBook розпочалися восени 2008 р. під час кризи. На що Ви розраховували, коли запускали новий проект?
Роботу над цим проектом було розпочато ще наприкінці 2007 р. під час стратегічної наради в компанії «Українська Поліграфічна Група», де я обіймав посаду директора з маркетингу. Тоді ми дійшли висновку, що майбутнє друкованої книги – електронне. Світові корпорації вже виробляли електронні книжки, але на території України вони майже не продавалися. Взявши на озброєння ідею, ми почали досліджувати особливості цього ринку. Основна перевага електронної книги полягає в особливому екрані, який називають «електронним папером». На відміну від звичайних рідкокристалічних дисплеїв, він формує зображення у відбитому світлі, як звичайний папір. Тому таке читання не шкодить очам. З’ясувалося, що такі екрани виготовляють лише два заводи у світі.

Ви одразу почали розглядати ідею власної розробки, а не торгівлі?
В «Українській Поліграфічній Групі» завжди намагалися не просто торгувати, а створювати унікальні конкурентні переваги. Так, від самого початку ми були націлені на власні розробки, а не перепродаж. Утім, вирішили піти шляхом найменшого спротиву та зайнятися розробкою софта, а не всього пристрою. На тайванському заводі Netronix замовили «залізо», а в Україні розробили операційну систему та додатки. Ми вирішили орієнтуватися на можливість читання всіх наявних форматів файлів та зручність використання. Адже саме зручність забезпечила свого часу шалений успіх компанії Microsoft.

Які Ви мали підстави вважати, що зможете повторити успіх Microsoft?
Тоді електронні книжки виробників Sony та Amazon були не зовсім зручними. Ці пристрої підтримували винятково свої формати. Тобто користувачам доводилося конвертувати текстові файли у формат, що його підтримує той чи інший виробник електронних книг. Наприклад, компанія Amazon реалізує пристрої за мінімальною ціною, заробляючи на продажу контенту. Власники електронних книг Amazon купують книжки тільки на сайті Amazon. Наша компанія також почала розробку книжкового інтернет-порталу Bookland, але ми не зобов’язуємо клієнтів придбавати тільки наші книжки. Тому що наша книжка підтримує 12 різних форматів. До сьогодні жоден із виробників не повторив цього!

В Інтернеті представлено багато піратських книжок. Вам не здається, що Ви підтримуєте піратство?
Ми зробили пристрій, який підтримує багато форматів, незалежно від того, легальний це продукт чи ні. Відповідальність за піратство несуть підприємці, які створюють портали з нелегальним контентом, і ті користувачі, що його завантажують. До речі, ми маємо власний портал із продажу легальних книжок.

 

Схід та Захід разом


Коли приймалося рішення про розбудову бізнесу, Ви були молодим начальником департаменту. Заснов­ник компанії набагато старший за Вас. Чи підтримував він нову ідею?
Ми з ним потомствені поліграфісти. Ця ідея – продовження поліграфії, її нове обличчя. Ми на собі випробували наявні електронні книжки і зрозуміли, що це зручно. Переконаний, люди і у ХХІІ столітті ходитимуть до театру, робитимуть фотографії та читатимуть книжки. Тому ця ідея була абсолютно життєздатною і в моїх очах. Щодо позиції власника, то він запропонував мені стати співзасновником бізнесу. Я залюбки погодився (пан Науменко відмовився назвати загальну суму інвестицій у проект та власну частку в ньому. – Прим. ред.) Першу партію – тисячу штук ми запустили в продаж у серпні 2009 р. і за два тижні продали лише 26 електронних книг. Але вже до кінця жовтня реалізували всю партію. Потім за два місяці продали ще дві тисячі пристроїв і Новий рік зустріли з порожнім складом.

Чи важко було налагодити збут?
Ні. Наша компанія тривалий час була дистриб’ютором поліграфічного обладнання, тому ми добре знали, як організувати торгівлю. Щомісяця обсяги продажу PocketBook збільшувалися на 200‑300%. Кожен місяць ми завозили партію товару, розпродавали його за два тижні, а потім два тижні чекали на нову партію. Попит зростав настільки стрімко, що ми не встигали його задовольняти. Зараз щомісяця продається до 50 тис. виробів на всіх ринках збуту. До кінця 2011 р. ми плануємо досягти показника 100 тис. штук на місяць. Найцікавіше, що бум продажу відбувався без рекламної та маркетингової підтримки. Для нас важливо, аби потенційний дилер палав ідеєю електронного читання, як і ми, щоби він виявляв зацікавленість у розвитку цього напряму.

У чому, на Вашу думку, полягає феномен стрімкого розвитку?
Нашому успіху сприяв своєчасний вихід на ринок, коли інші виробники не пропонували зручних форматів. Досі закордонні компанії-конкуренти не  мають офіційних представників на території СНД. Незначна кількість продаваних електронних книжок завозиться неофіційно, тому такі пристрої не мають гарантії та сервісного обслуговування. До того ж, гадаю, нам зіграла на руку криза у книжковому бізнесі. Паперова книга стає справжньою розкішшю. А легальна електронна версія коштує 1 дол., тож для людини, яка багато читає, доцільніше купити електронну книгу. Ми вже вийшли на ринок Америки. Наша книга дорожча на 30 дол. від аналога Sony, але завдяки своїй мультиформатності зручніша. Певен, що покупці готові переплачувати за зручність.

Що може стримати розвиток Вашої компанії?
Нагадаю, екрани виготовляють лише два заводи у світі, їх використовують усі світові виробники електронних книжок. Зараз термін виробництва пристроїв становить 12 тижнів, тобто ми повинні зробити замовлення та внести стовідсоткову передплату за три місяці до того, як отримаємо товар. До того ж ми маємо квоту, за межі якої не можна виходити, тому що вищезгадані заводи не в змозі виробляти більше. Звичайно, це стримує наш збут, але, щоби не зменшувати темпів розвитку, 2010 р. ми прийняли важливе рішення про злиття з тайванською компанією Netronix (великий виробник електронних пристроїв для читання, дохід за 2009 р. – 95 млн дол., кількість співробітників – близько 3 тис. осіб. – Прим. ред.). Тайванці можуть виробляти непогану продукцію, але зовсім не вміють додавати їй унікальності та продавати. Тож у січні 2010 р. ми злилися в єдину структуру – PocketBook Global. У нашій компетенції знаходиться департамент розробки, продажів і сервісу, ми опановуємо п’ять основних ринків: Європи, Америки, СНД, Азії та країн, що розвиваються. Наприклад, минулого місяця відправили півтори тисячі PocketBook до Африки.

Східний менталітет дуже відрізняється від західного. Чи враховували Ви ці відмінності, приймаючи рішення про злиття з тайванською компанією?
Дійсно, якщо європейський бізнесмен каже «так» або «ні», то він відповідає за свої слова. Азіатські партнери, як правило, завжди кажуть «так», але не виконують своїх обіцянок. За фактом дуже рідко їхні обіцянки співпадають із реальністю. Тому на заводі в Тайвані будуть перебувати наші співробітники, які контролюватимуть якість виробленої продукції. Іншого виходу я не бачу, нам треба збудувати систему менеджменту так, щоб отримуваний результат був передбачуваним. Ми не маємо наміру зупинятися на досягнутому – плануємо вийти на IPO до кінця цього року. Не можна зупинятися ні на мить: якщо сьогодні хоч трохи загальмуєш, то завтра тебе випередять.


Горизонти зростання


Електронні книги важко назвати предметом першої необхідності. До того ж коштують вони приблизно 300 дол. – еквівалент середньої зарплати в Україні. Ви не боїтеся, що ринок дуже швидко насититься?
Нам є куди зростати. В Америці, наприклад, основний сегмент споживачів електронних книжок – це домогосподарки. На території СНД лише 5% населення знає, що таке електронна книга. Тут багато споживачів гадають, що це якась програма або файл із книгою… Дехто вважає, що електронні книги існують лише у фантастичних романах! За результатами наших досліджень, PocketBook має три категорії покупців. Перша – це чоловіки віком 30‑50 років, які можуть собі дозволити купити такий пристрій, умовно кажучи, «середній клас». Друга, велика категорія – люди літнього віку, яким електронна книга надає можливість легко читати, тому що можна обрати будь-який розмір шрифту. Третя категорія – це студенти, учні старших класів, гаджетомани, які використовують електронні книги для читання конспектів, шпаргалок тощо. 2009 р. ми розпочали проект із назвою «Шкільний підручник», суть якого полягає у впровадженні електронних підручників у навчальних закладах. Зараз середньостатистичний учень щодня носить із собою 5‑8 кг книжок. Державне фінансування друку підручників щорічно скорочується, та навіть надруковані книжки учні отримують не з початку навчального року. Цей проект може стати справжньою бомбою для розвитку сегмента електронних книг.

Ви сподіваєтеся, що придбання електронних книг фінансуватиметься з держбюджету?
Ні, держфінансування не є нашою метою. Зараз ми співпрацюємо з трьома видавництвами, що спеціалізуються на друку підручників для середньої школи, хочемо спробувати перевести всі їхні видання в електронний формат. Паралельно в Інституті гігієни проводиться тестування щодо допустимості використання електронної книги в середніх та старших класах. Також ми безкоштовно постачили електронні книги до київського коледжу ім. Сухомлинського, де учні тестують пристрій та висловлюють свої зауваження. Хочемо, щоби цей проект був спочатку реалізований на території України, але в Росії він розвивається швидше. Так, програма «Шкільний підручник» вже була прийнята урядом Москви, і наприкінці травня ми відправили туди першу партію рідерів.

Чи розмірковували Ви над тим, щоби налагодити виробництво на території України?
Будувати з нуля завод, котрий виготовлятиме тільки електронні книги, невигідно. Та й рівень промислової культури в нашій країні не дозволяє цього робити. Виробництво електронних засобів в Україні в занепаді.

Головна перевага Вашої компанії в зручному програмному забезпеченні. Ви не боїтеся, що конкуренти зроблять гарний софт чи переманять Ваших співробітників?
Не все це так просто. Наш софт має багато модулів, кожен із яких окремо не працює. Компанія, так би мовити, поділена на окремі відділи, які відповідальні за розробку кожного модуля. На підприємстві є лише кілька осіб, котрі знають, яким чином окремі блоки працюють разом, але ці співробітники стовідсотково нікуди не подінуться від нас. Ми зробили їх співзасновниками. Якщо ти хочеш, щоб у тебе не крали, щоби бізнес розвивався, необхідно важливих працівників залучати до бізнесу.

Чи плануєте заробляти на продажу контенту?
Аби забезпечити успіх свого бізнесу, ми з самого початку вимушені були створити книжковий портал. За місяць до початку продажу електронних книг запрацював сайт Bookland, де користувачам було запропоновано безкоштовні книги – класичну літературу. Зараз там представлено понад 25 тис. різноманітних книжок, у тому числі платних. Щоденно портал відвіду­ють 6 тис. унікальних користувачів. Але, враховуючи любов українців до халяви, цей проект важко назвати суперперспективним. Лише кожен сотий користувач купує книгу, при цьому її середня вартість становить 10 грн. У Європі й Америці ситуація кардинально інша – там відсутні піратські бібліотеки і нікому навіть не спадає на думку шукати безкоштовну книгу в мережі.

Що потрібно зробити, аби побороти піратство в Україні? Це взагалі можливо?
Гадаю, це питання часу. Найпопулярніший книжковий сайт російськомовного Інтернету вже став платним. Зараз проблема полягає в тому, що всі учасники ринку не можуть об’єднатися та почати боротьбу з електронним піратством. У цьому не зацікавлені насамперед видавці паперової продукції. На їхню думку, зараз кількість електронних книг незрівнянна з друкованими версіями. Поки вони не зрозуміють масштабів проблеми, не об’єднаються в боротьбі, поки хтось із них не збанкрутує, – книжкове піратство не буде поборене.


Юлія Бєлінська

Довідка

 

Олег Науменко, віце-президент компанії PocketBook Global
Народився 3 жовтня 1980 р. у Києві.
Освіта: видавничо-поліграфічний факультет Київського політехнічного інституту, спеціальність «інженер-механік».
Кар’єра: із 2003 р. – начальник відділу маркетингу компанії «Поліграфімпорт», із 2005 р. – директор із маркетингу холдингу Most Publishing.
Сімейний стан: одружений, має доньку.
Хобі: читання, подорожування.


Реклама