Богдан Гаврилишин.
МВА навчає людей розуміти світ

Українська бізнес-освіта існує в нашій країні вже понад 20 років. Сьогодні засновник першої в Україні бізнес-школи «Міжнародний інститут менеджменту (МІМ‑Київ)» Богдан Гаврилишин, не приховуючи труднощів на шляху її розвитку, впевнено стверджує: «Українська МВА змінює ставлення людини до підприємства, до праці і суспільства. Вона допомагає краще розуміти свій бізнес, розглядати його як єдине ціле й ефективно ним управляти, збільшуючи його вартість».


Фундамент української МВА

 

Рішення організувати бізнес-школу в Україні з’явилося в мене у грудні 1988 р., оскільки було очевидним, що перехід до ринкової економіки неможливий без елементарних знань про бізнес. Тому у січні 1990 р. ми першими в тодішньому СРСР відкрили програму МВА (програма зі здобуття ступеня магістра бізнес-адміністрування) у щойно створеній бізнес-школі МІМ-Київ. Про це всесоюзні «Известия» тоді написали: «Якщо хочете навчатися бізнесу, треба їхати до Києва».
Основою формування сучасного українського бізнесу стала армія управлінців та червоних директорів радянського розливу. Ця бізнес-спільнота, на жаль, надто довго варилася у примітивному капіталізмі – мабуть, найгіршій формі ринкових відносин. Тому, незважаючи на досить «високий старт» і шляхетні цілі, процес «бізнес-просвіти» не одразу пішов так швидко, як ми очікували.
Протягом кількох перших років існування МІМ-Київ на програмі МВА навчалися не тільки управлінці та підприємці, але й викладачі економічних вишів України. На той час у МІМі працювали закордонні професори, які демонстрували зовсім інші підходи до викладання, інший стиль спілкування з аудиторією. Таким чином, українська МВА дала ще й серйозний імпульс для розвитку академічної науки, підвищення рівня викладацького складу економічних факультетів українських університетів.
Згодом за моєї підтримки Вік­тор Пинзеник відкрив школу менеджменту при Львівському університеті ім. І. Франка, а 1993 р. у Києві був створений Міжнародний інститут бізнесу. МІМ-Київ ці школи фактично й стали фундаментом для формування ринку бізнес-освіти в Україні.
Від початку ми розуміли, що молода держава потребує щонайменше десять бізнес-шкіл. Адже юному українському бізнес-класу, що активно зайнявся малим та середнім бізнесом, як повітря бракувало досвіду і елементарних знань із бізнесу. Тоді головним завданням для нас було допомогти країні здійснити перехід до бізнесу, побудованого на стратегії і з перспективою зростання. І я вважаю, що ми доклали руку до формування першого покоління українських бізнесменів, які навчилися мислити стратегічно й майстерно втілювати глобальні ідеї на локальному рівні.

 

Поява реального споживача


mba_copyНаприкінці 90-х завершився процес первинного накопичення капіталу й у підприємців вже з’явився перший як позитивний, так і негативний досвід. До того ж криза 98-го року поставила низку питань, на які в бізнесу не завжди були відповіді. Саме тому в перші посткризові роки на ринку з’явилося чимало різних бізнес-шкіл, серед яких кілька пропонують сьогодні програми МВА на досить пристойному рівні.
Зауважу, що класична магістерська програма МВА розрахована на людей, які вже мають вищу освіту і досвід управлінської роботи на виробництві чи у бізнесі. Крім того, МВА – це не абстрактна константа: справжня МВА-освіта повинна рухати людину вперед, відштовхуючись від її особистого досвіду й інтегруючись у її життя та бізнес.
Українські бізнес-школи не навчають своїх слухачів на денних програмах, оскільки українські підприємці чи менеджери не можуть залишити свій бізнес або роботу на цілих два роки. Тому зараз навчання за програмою МВА відбувається за вечірнім та модульним форматами. На модульних МВА, як правило, навчаються слухачі з регіонів, яким набагато зручніше вивільнити тиждень раз на два місяці, ніж кілька вечорів кожного тижня. Слухачі також отримують «домашні завдання», контактують із викладачами або один з одним через Інтернет.
Українська бізнес-освіта протягом своєї нетривалої історії підтвердила власну ефективність і сформувала постійну потребу у навчанні на різноманітних програмах в українського споживача. Сформований попит опосередковано підтверджується появою на вітчизняному ринку закордонних бізнес-шкіл, які починають активно просувати свої освітні продукти, у тому числі й програму МВА.

 

Сучасний рівень та змагання з кризою


Мене дуже часто запитують: на якому рівні перебуває бізнес-освіта в Україні порівняно зі світовими стандартами та якою повинна бути ідеальна МВА.
На мій погляд, гарна МВА – це бізнес-освіта, яка змінює світогляд людей, їхнє ставлення до підприємства, до праці, допомагає краще зрозуміти свій бізнес та легше й ефективніше ним керувати, глибше пізнати світ та суспільство. А суто практичний результат від МВА – це збільшення вартості бізнесу.
Оскільки я є засновником і головою Наглядової ради МІМ-Київ, можу стверджувати, що наша бізнес-школа загалом відповідає цим високим цілям. І наші викладачі, і наші слухачі витримують конкуренцію з найкращими представниками світової МВА.
Слухачі програми МВА постійно беруть участь у міжнародній комп’ютерній бізнес-симуляції зі стратегічного менеджменту «Global Management Game», розробленої у співпраці із Carnegie Mellon University (США), щоб навчитися управляти компанією у змодельованому міжнародному конкурентному середовищі. Власне, це інтегрований курс української МВА, який дає змогу застосувати здобуті знання в управлінні віртуальною компанією протягом кількох умовних років. У цій бізнес-симуляції беруть участь слухачі бізнес-шкіл з Японії, США, Аргентини, Чилі та інших країн світу. Про рівень наших слухачів говорить той факт, що три роки поспіль МІМ у командних та індивідуальних заліках цих інтелектуальних змагань посідав перші місця, що навіть викликало занепокоєння у наших партнерів з Carnegie Mellon University. Отже, нам є чим пишатися. Рівень навчання у нас досить високий, а за глибиною бізнес-мислення ми можемо дати фори багатьом закордонним фахівцям.
Проте якість української бізнес-освіти в цілому, якщо орієнтуватися на найкращі світові бізнес-школи Західної Європи, США, Індії чи Китаю, перебуває на доброму середньому рівні. Сьогодні всі бізнес-школи України потребують формування критичної маси штатних професорів, які виконували б і наукову, і науково-прикладну роботу, активно публікувалися в авторитетних міжнародних виданнях, у тому числі й у співавторстві із закордонними професорами. Нашим викладачам також бракує ідеального знан­ня англійської мови.
Розвиток бізнес-освіти в Ук­раї­ні міг би бути більш продуктивним, якби на державному рівні було визнано, що це важлива ділянка освіти й потрібно сприяти її вдосконаленню. Для цього найперше варто було б послабити податкове навантаження. На законодавчому рівні необхідно змінити правила оподаткування коштів приватних підприємств та бізнес-структур, що спрямовуються на підвищення кваліфікації персоналу. Компанії повинні сплачувати за навчання своїх менеджерів та управлінців не з прибутку. Плата за навчання може бути віднесена до валових витрат. Також варто було б закріпити за бізнес-школами статус неприбуткових організацій, щоб дати змогу спрямовувати зароблені кошти на підвищення якісного рівня бізнес-освіти.
Я впевнений, що це тільки питання часу.


Богдан Гаврилишин,
голова Наглядової ради
Міжнародного інституту менеджменту «МІМ-Київ»,
почесний консул України в Женеві

Персона


Богдан Дмитрович Гаврилишин з 1960 р. провадить педагогічну діяльність та наукову роботу.
У науковому доробку вченого понад 100 статей із проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ. Книга «Дороговкази в майбутнє – до найбільш ефективних суспільств» набула світового визнання і видана в перекладі вісьмома мовами.
Богдан Гаврилишин є знаним консультантом з питань державного управління та міжнародного бізнесу, виступав доповідачем і головою на міжнародних наукових конференціях та семінарах у понад 70 країнах світу.
Зараз Богдан Гаврилишин член Ради Світової академії мистецтва та науки, голова Крайової пластової ради (Національної скаутської організації України), член Виконавчого комітету Швейцарського форуму з міжнародної політики, очолює Наглядову раду Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ).

 

МВА у світі


Першими ступінь МВА отримали випускники бізнес-школи Дортмутського коледжу штату Нью Хемпшир (США) у 1901 р. Кваліфікація МВА швидко отримала визнання серед студентів та роботодавців. Це пояснюється тим, що здобуті знання були тісно пов’язані з потребами виробництва і ринку. У Європі перші бізнес-школи були відкриті у Лондоні та Манчестері (Велика Британія) тільки 1967 р. У континентальній Європі бізнес-школи з’явились набагато пізніше.
За даними всесвітніх рейтингів FT.com, Forbes.com, Businessweek.com,
до провідних американських бізнес-шкіл належать Stanford University GSB, Harvard Business School, University of Pennsylvania: Wharton, Columbia Business School, Chicago GSB, Northwestern University (Kellog), MIT Sloan, University of Michigan (Ross) та ін. Серед європейських бізнес-шкіл, за даними FT.com, лідерами залишаються HEC Paris (France), London Business School (Great Britain), IMD (Switzerland), Instituto de Empresa (Spain), INSEAD (France/Singapore) та ін.

 

Історія


Стандартом управлінської освіти для людей, що мають досвід роботи на керівних посадах, у світі вважається програма МВА – «Магістр бізнес-адміністрування», перші зразки якої почали впроваджуватися понад сто років тому. В Україні ця програма була відкрита 1990 р. Міжнародним інститутом менеджменту (МІМ-Київ). Ця перша в Україні бізнес-школа заснована 1989 р. швейцарським Міжнародним інститутом менеджменту (IMI-Женева) та АН УРСР.


Реклама