У дружбу чи в службу?

 

Двоє шкільних друзів — Стів Джобс та Стів Возняк — захоплювались електронікою та комп’ютерами. Вдень вони працювали та набиралися досвіду у великих компаніях, а увечері збиралися помріяти про власну справу. У 1976 році їхня мрія втілилася в реальність — товариші заснували Apple Computers, нині знану повсюди в світі.
Двоє братів — Адольф та Рудольф Даслери — стояли у витоків компанії «Adidas», яка спочатку робила підошви для взуття зі старих автомобільних покришок… Успіх цієї компанії загальновідомий, але він прийшов уже після того, як брати посварились, поділили бізнес і стали ворогами, очоливши конкурентні фірми: «Adidas» та «Puma». До кінця життя вони не перемовились жодним словом.
Тож чи реально зберегти дружбу у спільному бізнесі? Чи можуть товариські та родинні стосунки стати міцним фундаментом для спільної справи? Або, навпаки, дружнє партнерство у бізнесі приречене?

 

02Віктор Луцюк
Заступник голови правління ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»

 

Я вважаю, що бізнес і дружбу краще не змішувати. Мій особистий досвід доводить, що, будуючи бізнес із друзями чи родичами, можна втратити й те, й інше. Принаймні, дві мої власні спроби поєднати бізнес і дружбу закінчилися тим, що спільна з друзями фірма припинила існування.
Річ у тім, що в дружбі люди намагаються бути на рівних, що абсолютно правильно, але в бізнесі завжди повинен бути лідер, який нестиме за все відповідальність. Особливо гостро це відчувається, коли потрібно ділити бізнес поміж друзями-засновниками. Я завжди кажу в таких випадках, що сто доларів на сім чоловік діляться без залишку, а тисячу двоє не поділять…
Мені довелося зіткнутися із зрадою в бізнесі, і я дуже сильно хвилювався з цього приводу. Разом із тим, я спостерігав на прикладах, що деяким людям інколи вдається поєднувати фінансову та дружню складові. Можливо, вони від самого початку знали, на що йдуть, і тому були готові до виникнення непередбачуваних ситуацій у відносинах. Але я думаю, що це — той виняток, який тільки ще раз доводить правило.
Те саме стосується і друзів‑підлеглих. Я мав таку форму роботи, коли друзі виступали у якості моїх підлеглих. Тоді я зрозумів, що керувати ними надзвичайно важко. Дружбу, як і все цінне у житті, потрібно захищати. Навчений досвідом, я намагаюся не працювати з людьми, з якими пов’язаний тісними товариськими стосунками. Справді, краще будувати дружбу на бізнесі, а не бізнес на дружбі.

 

04Аудрюс Міцюкявічюс
Інвестиційний управляючий  «Бонум Груп»

 

Друзі у бізнесі мають бути налаштовані на конструктивні відносини. Мій досвід роботи у прибалтійських компаніях довів, що коли ставитися до друзів краще, ніж до інших учасників фондів, це погано відбивається на роботі. Сфера інвестування — маленький світ, і про вашу непорядність швидко дізнаються. Після цього майже неможливо відбілити свою репутацію. У цьому розумінні дружбу та партнерство принципово не можна змішувати.
В українських реаліях у бізнесі дуже важлива лояльність. Це — більше ніж дружба. Легко дружити, коли фонд демонструє прибуток у 60% річних і вище. Та коли трапляються збитки, лише лояльна людина зможе залишити гроші у фонді та зберегти дружбу. Якщо будувати бізнес з другом, то потрібно від самого початку укладати так звану угоду між акціонерами. І в ній визначити питання щодо виходу з бізнесу в майбутньому.
Так само важливо обговорювати усі деталі співпраці і тоді, коли береш друга на роботу. Якщо ж ви відчуваєте, що не зможете вказувати другові на недоліки у його роботі, знайдіть у собі сили це визнати. Навіть якщо у друга скрутні часи, згодом він буде вам вдячний. Загалом, я знаю багато прикладів, коли друзі мають добрі професійні стосунки. Хоча, безумовно, між ними є особлива коректність та відвертість.
У моєму житті  кілька разів були випадки, коли я стикався з некоректним ставленням до себе з боку людей, з якими я мав приятельські стосунки. Зазвичай це стосувалось кар’єрних питань, коли порядністю нехтували заради отримання посади. У подібних випадках я не конфліктую, а обмежую свої відносини з такими людьми винятково службовими.

 

03Маргарита Урицька
Президент Інвестиційної групи «Магістр Нерухомість»

 

У моєму житті, як правило, спільна праця над проектами чи угодами переростає в дружбу. Тому більшість бізнес-партнерів і є моїми друзями. І взагалі, найкраще будувати бізнес із людьми, об’єднаними спільною метою, ідеями, бажанням розвитку і, звісно, основними принципами. Це — міцний фундамент для зав’язування дружніх стосунків.
У нашій команді топ-менеджерів немає запрошених чи найнятих. Ми разом від самого початку заснування компанії. Разом будували, разом зростали, разом досягали неможливого… Зараз ці люди є моїми найкращими друзями, і ці стосунки я ціную понад усе.
Але друг навряд чи матиме перевагу перед іншими партнерами, адже за будь-яким бізнес-рішенням стоїть багато людей, а це — надто велика відповідальність. Тому такі рішення приймаю дуже раціо­нально, без особистої прихильності, адже просто не маю на це права. Але разом із тим я завжди намагаюся допомогти друзям у бізнес-проектах, адже за інших рівних умов заробляти з друзями завжди радісніше і приємніше.
Проте чи може бути дружба між керівником та підлеглим — питання досить суперечливе. Насправді, мені навіть важко зрозуміти саме слово «підлег­лий». Підлеглий — чому, кому й навіщо? Хіба що загальній меті, реалізації себе, своїх ресурсів, талантів, потенціалу і, звичайно, розвитку компанії, де він усе це може проявити. Тому що разом кожен досягає більшого.

 

06_98Андрій Астапов
Управляючий партнер міжнародної юридичної групи AstapovLawyers

 

Я не погоджусь із поширеною думкою, що бізнес та друзі не сумісні. Мій досвід доводить, що правильно побудовані та сталі відносини — це основа вдалого бізнесу та міцної дружби. Звичайно, коли клієнт — твій друг, це не означає, що він повинен вибачати тобі твої помилки. Навпаки, дружні стосунки в бізнесі — це більш високі вимоги та відповідальність за доручену справу. Приємно те, що у відповідь ти можеш очікувати на більшу винагороду або на іншу підтримку в скрутний час.
Стосовно друга, як партнера по бізнесу, я застосовую принцип рівного ставлення та справедливості. Хоча, можливо, єдиною перевагою друга та партнера є підвищена відповідальність за його справи. Проте, як друг, я завжди готовий прийти на допомогу поза межами бізнесу.
Якщо ж справа доходить до розділу бізнесу з другом-партнером, гадаю, це досить складний процес. На мою думку, визначальним моментом в такій ситуації є обопільне бажання партнерів знайти безконфліктний вихід із ситуації, що склалася. В такому разі підхід стає більш раціональним та компромісним. На щастя, мої друзі мене не зраджували, хоча з практики колег мені відомі такі прикрі випадки.
Відносини підлеглості — інша річ. Це, насправді, дуже складний іспит для дружби. Я особисто почав його складати успішно тільки з віком.


_

banner31